Про УКРЛІТ.ORG

відкладати

ВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш і діал. ВІДЛОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., перех. 1. Класти що-небудь у той або інший бік, окремо від когось-чогось. Учителька відкладає ручку набік, знімає окуляри з очей, ніби краще придивитися хоче (Вільде, Пов. і опов., 1949, 205); Старий Шумейко відчув, що розмова має бути серйозною, і він, одклавши газету, вже пильніше оглянув Карпа, наказавши йому: — Розповідай! (Шиян, Баланда, 1957, 201).

2. Залишати, зберігати що-небудь з певною метою. Вона почала готувати рушники й одкладала зайві гроші на скриню (Н.-Лев., II, 1956, 179); Картопля була відсортована. Кращу відклали на насіння (Бойч., Молодість, 1949, 133); Відложив чи не відломив що на чорну годину, але в шинку, між товаришами, він був пан (Фр., IV, 1950, 8); // Виділяти, призначати для чого-небудь. Звідси я гадаю виїхати 27 ст. ст., день одкладаю на Венецію і два дні на Відень (Коцюб., III, 1956, 331).

3. Переносити на пізніший строк; відстрочувати. Не відкладай на завтра, що сьогодні можеш зробить (Укр.. присл.., 1955, 205); Я мав зайти до Тамари, але відкладав це з дня на день (Грим., Подробиці.., 1956, 89); Сьогодні мав їхати в Помпею, але відклали на завтра (Коцюб., III, 1956, 328); [Кречет:] Товаришу Берест, я прошу вас одкласти нашу розмову, я погано себе почуваю (Корн., І, 1955, 113).

4. Нести яйця, залишати після себе личинки для продовження покоління. Протягом п’яти років у зоопарку самиці австралійського страуса ему відкладали яйця в кінці грудня (Наука.., 9, 1956, 31); [Xоменко:] Комарик тільки вилітає, то відкладає свої яєчка у цвіт (Мороз, П’єси, 1959, 185).

5. Утворювати нашарування з розмитих або зруйнованих гірських порід тощо. Весняні і дощові каламутні потоки з гір збирають.. верхні шари грунтів і несуть їх в долину, відкладають на берегах річки (Чорн., Визвол. земля, 1950, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 591.

вгору