ВІДКАРБУВА́ТИСЯ, у́ється, док. Залишити виразний слід на чому-небудь. На дорозі відкарбувались колії від важких тракторів (Донч., Дочка, 1950, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 589.