ВІДЖИ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відживи́ти. Дітвора чисто одягнена і добре відживлена (У. Кравч., Вибр., 1958, 370).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 583.