ВІ́ДЕОТЕЛЕФОН, у, ч. Телефон з телевізійним обладнанням, що дає можливість співбесідникам бачити один одного. Міжміський телефонний зв’язок буде замінено телевізійним телефоном (відеотелефоном) (Осн. радіотехн., 1957, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 582.