ВІДДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДДУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., перех. 1. Стискаючи що-небудь, виціджувати рідину. Віддушувати сир (Сл. Гр.).

2. Натисканням завдавати болю; ушкоджувати. Віддушувати пальці.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 582.

Віддушувати, шую, єш, сов. в. віддушити, шу, шиш, гл. Отдавливать, отдавить. Віддушувати сир.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 211.