ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАЧ, а, ч, спец. Пристрій для відбиття променів світла, тепла, електромагнітних хвиль, коливань. Вгорі під стелею засвічується цілий ряд додаткових електроламп, прикріплених по цей бік фриза в своїх прожекторних віддзеркалювачах (Тич., III, 1957, 469).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 579.