ВІДДАРУ́НОК, нка, ч. Взаємний подарунок. Подарунок, звісно, прийняли, — Віддарунок виросте у полі! (Рильський, І, 1956, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 578.