ВІДГУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Перестати, закінчити гуркотіти. Уже комбайни стихли по степах,.. Одгуркотіли зіси і безтарки (Вирган, В розп. літа, 1959, 148); Одгуркотіли битви, тихо стало (Рудь, Гомін.., 1959, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 574.