ВІДГАЛУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відгалу́зити; // у знач. прикм. На відгалуженій колії.. слюсарі ремонтували вагонетки (Гур., Життя… 1954, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 569.