ВІДГА́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто вміє що-небудь відгадувати (сни, думки і т. ін.). Відгадувач думок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 568.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ВІДГА́ДУВАЧ, а, ч. Той, хто вміє що-небудь відгадувати (сни, думки і т. ін.). Відгадувач думок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 568.