ВІДГА́ВКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., вульг. Захищатися від присікування, причіпок. Попрощався зі всіма, а їй значуще й добре посміхнувся, скочив на сноповий віз Щербини та й за якусь мить рання курява покрила і віз, і хлопця. А ти, дівчино, жди його і в снах і наяву, відгавкуйся од масних натяків управителя (Стельмах, І, 1962, 472).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 568.