ВІДВІЧА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн., заст. Відповідальність. Ну, нічого: все поправлю. Скину всяку одвічальність (Сам., І, 1958, 164); — Ще не знають вони, шо таке одвічальність (Стельмах, Хліб.., 1959, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 565.

Відвічальність, ности, ж. Отвѣтственность. Темрява окривала наш український розум із давніх давен що до…. нашої одвічальности перед судом культури. К. Кр. 8.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 207.