ВІДВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Наділити приданим. Він мав лише півхати і дві грядки в городі, та ще й сестру мав відвінувати (Кобр., Вибр., 1954, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 564.