ВІДВІ́ДУВАЧКА, и, ж. Жін. до відві́дувач. Віктор відклав книжку, здивовано глянув на несподівану відвідувачку (Руд., Вітер.., 1958, 305); З того, як мовчки провели одвідувачку й хутко дали халата, Горпина зрозуміла, що Дорчині справи кепські (Ю. Янов., Мир, 1956, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 564.