ВІДВІ́ДУВАТИСЯ, ується, недок. 1. Відвідувати один одного. Сусіди до мене ходять, а я знов до їх — одвідуємось (Вовчок, І, 1955, 257).

2. Пас. до відві́дувати. Лекції відвідуються всіма слухачами.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 564.

Відвідуватися, дуюся, єшся, сов. в. відвідатися, даюся, єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться и узнать, пойти освѣдомиться. А я піду додомоньку та не забавлюся, чи готовий полуденок та відвідаюся. АД. І. 82.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 207.