ВІДВИРУВА́ТИ, у́є, док. Перестати вирувати. * Образно. Одвирує війна, одлунають бої, світ не знатиме лиха і горя (Гонч., Вибр., 1959, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 563.