ВІДВИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Відвести, розправити (про руку). Як не відвине руку, як не вцідить чорта його власним дрюком по хребті (Фр., II, 1950, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 563.