ВІДВЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відверта́ти й відверта́тися 1-4. Уже тоді у мами був неприємно холодний вираз в його присутності, одвертання очей (Л. Укр., V, 1956, 426); Відвертання небезпеки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 562.

Відвертання, ня, с.

1) Отворачиваніе 2) Отвертываніе, откручиваніе.

3) Вычитаніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 206.