ВІДВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до відвалу (в 3 знач.). Розробку відвального шлаку треба збільшити (Роб. газ., 27.II 1962, 2).

ВІДВАЛЬНИ́Й, а́, е́. Признач. для відвалювання. У залізорудних кар’єрах працюють відвальні мости і потужні екскаватори, які наповнюють рудою спеціальні залізничні состави (Наука.., 11, 1962, 40); Відвальний ніж грейдера; // у знач. ім. відвальни́й, но́го, ч. Те саме, що відва́льник.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 561.