ВІДБІ́РНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що добі́рний 1; найкращий. З року в рік безконечними валками рухались сюди… мажари, навантажені відбірним експортним зерном (Гончар, Таврія.., 1957, 301).

ВІДБІРНИ́Й, а́, е́. Признач. для відбору кого-, чого-небудь. Відбірна комісія; Відбірна машина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 557 - 558.

Відбірний, а, е. = Добірний. Та й усе женці та й одбірнії. АД. I. 79.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 204.