ВІДБРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Перестати брязкотіти. Відбрязкотіли по металу десь біля кузні молотки (Гонч., Вибр., 1959, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 558.