ВІДБИ́В, у, ч., військ. Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника. Котовський удар зберігав свій десь наостанок, а тільки одбиви вправно робив він (Тич., І, 1957, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 553.