ВІДБЕРЕ́ЖНИЙ: Відбере́жний ві́тер — вітер, який дме з берега на море.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 553.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ВІДБЕРЕ́ЖНИЙ: Відбере́жний ві́тер — вітер, який дме з берега на море.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 553.
Відбережний, а, е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер. (Стрижевск.).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 204.