ВІДБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДБА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. відба́вляться; док., діал. Відлучатися. Страшне життя почалося Варці; нікуди на сторони одбавитись (Вовчок, І, 1955, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 553.

Відбавлятися, ляюся, єшся, сов. в. відбавитися, влюся, вишся, гл. Отлучаться, отлучиться. Нікуди на сторони одбавитись. МВ. (О. 1862. I. 100).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 204.