ВІ́ДАННЯЧКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до ві́дання 3. Дають віданнячко (Сл. Гр.); Впало до села віданнячко (Черемш., Тв., 1960, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 552.