Від’Язувати, зую, єш, (ся), сов. в. від’язати, яжу, жеш, (ся), гл. = Відв’язувати, відв’язати, ся. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 236.