ВІВСЯ́НКА¹, и, ж. 1. Борошно або крупа, виготовлені з вівса; // Вівсяна каша або юшка. Мама однаково турбувалася як про те, чи поїв Вітя суп, так і про те, чи Марс [собака] вилизав свою вівсянку (Ів., Таємниця, 1959, 47).

2. Вівсяна солома. Сафрон скочив з брички, м’якою вівсянкою ретельно і туго витер коням спини, боки (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 184).

ВІВСЯ́НКА², и, ж. Маленький перелітний жовтогрудий птах ряду горобиних. Парами літають жовтогруді вівсянки (Коп., Як вони.., 1948, 13); По всьому лісу лунає весняний спів зябликів та вівсянок (Дмит., Наречена, 1959, 24).

ВІВСЯ́НКА³, и, ж. Дрібна ставкова риба. — Рибу і раки вкинути в воду! — приказав пан хлопцям, що рились у куширі, збираючи вівсянку (Мирний, І, 1954, 313); У ставах, у яких.. не спускається вода.., риба представлена малоцінними видами (окунь, плітка,.. вівсянка) (Наука.., 10, 1956, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 550.

Вівсянка, ки

1) = Вівсяниця. Желех.

2) Овсяная мука.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 203.

вівся́нка —

1) борошно або кру­па, виготовлена з вівса, а також вівсяна каша або юшка;

2) ма­ленький перелітний жовтогрудий птах роду горобцеподібних; коли ще маленька пташка починає спі­вати, скоро потепліє; тому з почат­ком весняного Нового року (1 бе­резня) пекли з вівсяного борошна пироги-вівсяники; у день весня­ного рівнодення (22 березня), ко­ли жайворонки славлять перемогу весняного сонця, вівсянка теж ве­селиться і радить усім: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь!» (див. ще Те́плий Олекс́а). Іще крига на річках, Сніг іскриться на полях, А уже дрібна вів­сянка Заспіває людям зранку, Не що-небудь, а веснянку: «Кидай са­ни — бери віз-з-з!» (М. Стельмах);

3) дрібна ставкова риба.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 89-90.