ВІ́ВСИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ове́с. — Чи дати тобі хлібця, чи вівсика, чи кашки, чи молочка? (Фр., II, 1950, 396).
2. діал. Вівсюг.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 550.