ВІБРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вібрува́ти. Ще кілька секунд звук тремтів у вухах по інерції вібрування (Коп., Вибр., 1948, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 549.