ВШІСТЬО́Х (УШІСТЬО́Х), присл. У складі шести осіб. Три валізи ми ледве несли: вшістьох (Збан., Мор. чайка, 1959, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 794.