ВХОДОВИ́Й, а́, е́. Вхідний (у 1 знач.). Галицькі та перемиські князі старались коли не зовсім замкнути, то, бодай, укріпити.. входову браму в свої границі (Фр., VI, 1951, 38); Татко дивився разом з Даркою в бік входових дверей.. Та той, очікуваний, не являвся (Вільде, Повнол. діти, 1960, 373).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 792.