ВУ́СТІЛКА, и, ж., діал. Устілка. Засвітили каганець, дивляться — вустілка в відрі з водою мокне (Горд., Діти.., 1937, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 789.

Вустілка, ки, ж. = Устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи. ХС. IV. 56.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 259.