ВУСО́К, ока, ч. Зменш. до вус 1-3. Прилинув Май у промінні злотистім.. Молодики вусок весняний крутять (Л. Укр., IV, 1954, 113); А жито, як рута, не смута, зеленим вуском колихає (Мал., Серце.., 1959, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 789.