ВУЗЬКОЛО́БИЙ, а, е, зневажл. Який не може піднятися вище своїх особистих або класових інтересів; обмежений. [Деревіцький:] Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (Кроп., IV, 1959, 60); В. І. Ленін охарактеризував [буржуазію] як ..вузьколобу і тупу, короткозору і продажну (Ком. Укр., 4, 1960, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 785.