ВУЗЬКОКОЛІ́ЙНИЙ, а, е. Який має колію вужчу за звичайну. Стовбури дерев вивозять вузькоколійними залізницями (Стол.-буд. справа, 1957, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 785.