ВУЗЛОВ’Я́З, а, ч. Пристрій для зав’язування вузлів. Коли утворюється сніп потрібної величини, автоматично включається голка [снопов’язалки], яка, оперізуючи шпагатом сніп, підводить кінець шпагату до вузлов’яза (Механ. і електриф.., 1953, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 783.