ВУДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ву́дити¹. Забулися всі розваги — і купання, і вудіння риби (Донч., V, 1957, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 782.