ВУ́ДЛИЩЕ, а, с. Тонкий і гнучкий прут (звичайно бамбуковий або ліщиновий), до якого прикріплюють волосінь. Тиха річка і босі ноги, якими можна бродить по пісочку… Вудлище — луком і сріблясте мигтіння рибки на волосіні (Коцюб., II, 1955, 374); Немов струна, співає волосінь, І короп кидається у глибінь, Згинає вудлище в дугу широку (Рильський, II, 1960, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 782.