ВУГЛЕКИСЛОТА́, и́, ж. 1. Кислота, яка утворюється внаслідок сполучення вуглекислого газу з водою; вугільна кислота. Водорості можуть використовувати вуглекислоту в такій кількості, яка недоступна для наземних рослин, бо концентрація її в морській воді майже в 10 разів більша, ніж у повітрі (Наука.., 2, 1958, 30).

∆ Тверда́ вуглекислота́ — тверда, схожа на лід речовина, добута шляхом охолодження та зниження тиску стисненої вуглекислоти; сухий лід. Сухий лід, тобто тверда вуглекислота, виготовляється з рідкої швидким випаровуванням її під зменшеним тиском (Цікава фізика.., 1950, 189).

2. розм. Неточна назва вуглекислого газу. Людина вбирає з вдихуваного нею повітря кисень і виділяє назовні вуглекислоту і водяну пару (Шк. гігієна, 1954, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 780.