ВТЯ́ГНЕНИЙ (УТЯ́ГНЕНИЙ), ВТЯ́ГНУТИЙ (УТЯ́ГНУТИЙ), а, е. Дієпр. нас. мин. ч. до втягну́ти і втягти́. Дехкани по черзі смоктали чилім, старанно видмухуючи дим, втягнутий в очеретину попереднім курцем (Ле, Міжгір’я, 1953, 65); Іде Парко улицею, зігнувся.. Вуси й борідка взялися кригою, шия втягнута в плечі (Вас., І, 1959, 104); Основу військ Директорії, що вступили зараз до Одеси,.. складали селянські маси, втягнені в петлюрівський рух лише виром подій (Смолич, V, 1959, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 778.