ВТУ́ЛКА, ж. Деталь машини або якогось пристрою, що має осьовий отвір, куди входить інша деталь. Через кожні 8-10 днів роботи втулки і осі коліс промивають гасом (Механ. і електриф.., 1953, 29); З деревинної "сировини" виготовляють втулки підшипника трансмісійного вала та букси скатів візків (Наука.., 12, 1965, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 777.