ВТРІ́ЙКУ (УТРІ́ЙКУ), присл., діал. Утрьох. Йшли втрійку по Садовій: попереду Хана, за нею Магда з Марією (Тудор, Народження, 1941, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 777.