ВТРИ́ДОРОГА (УТРИ́ДОРОГА), присл., розм., рідко. Утричі дорожче, ніж треба; надзвичайно дорого. — Тепер уже втридорога стало (Мирний, III, 1954, 85); Генріх під огірки відводив ліпший грунт і брав за них утридорога (Чорн., Визвол. земля, 1959, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 777.