ВТО́ПЛЕНИЦЯ (УТО́ПЛЕНИЦЯ), і, ж. Жін. до вто́пленик. У мокрому, замащеному в твань весільному платті лежала утоплениця (Дмит., Наречена, 1959, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 776.