ВТИКА́ННЯ (УТИКА́ННЯ), я, с. Дія за значенням втика́ти¹. Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисна і на всю глибину (Сад. і ягідн., 1957, 268).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 773.