ВСУ́НЕНИЙ (УСУ́НЕНИЙ), ВСУ́НУТИЙ (УСУ́НУТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до всу́нути. Левко.. діловито розім’яв ноги, всунуті в чоботи-жовтянці (Стельмах, Хліб.., 1959, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 771.