ВСТУПНИ́К, а́, ч. Той, хто вступає до навчального закладу і т. ін. Секретарка підійшла до Уласа і подала йому папірець, потім відступила так, щоб приймальній комісії було видно вступника (Тют., Вир, 1964, 63); Екзамени показують добру підготовленість більшості вступників (Рад. Укр., 7.VIІІ 1949, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 770.