ВСЕСТОРО́ННІЙ (УСЕСТОРО́ННІЙ), я, є, рідко. Те саме, що всебі́чний. А щоби така критика [життя] була вірна, мусить бути повною і всесторонньою, опиратися на повнім і широкім зображенню суспільності (Фр., XVI, 1955, 179); В кінці 1928 р. Партія і Уряд взяли курс на всестороннє розгортання колективізації селянських господарств (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 765.