ВСЕОСЯ́ЖНИЙ (УСЕОСЯ́ЖНИЙ), а, е. Який охоплює все, включає в себе все. Радянська наука за останній час набула всеосяжного характеру, фронт її розширюється, в орбіту науки потрапляють усі сторони економічного і культурного життя нашого суспільства (Ком. Укр., 4, 1966, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 764.