Про УКРЛІТ.ORG

всенький

ВСЕ́НЬКИЙ (УСЕ́НЬКИЙ), а, е, пестл. Весь, цілий. І хата і будинки всенькі Обшиті наново були (Рудан., Тв., 1956, 78); Лягла і тільки тепер відчула, як дуже болять у неї ноги і ниє все тіло. Та й недивно ж — усенький день ішла (Донч., III, 1956, 73).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 764.

вгору